Натискаючи кнопку "Відправити" я підтверджую, що я прочитав Політику конфіденційності та погоджуюсь на збирання та обробку моїх персональних даних відповідно до Загального регламенту захисту персональних даних (GDPR).
Коли ми говоримо про ліквідність бірж, основним критерієм оцінки є спред торгових токенів. Спред – це різниця між найвищою ціною, яку готові заплатити покупці за актив, і найнижчою ціною, за яку готові продати продавці. Величина спреду свідчить про зацікавленість користувачів у активі. Проте на високоволатильних ринках ширина спреду може коливатися хаотично через різкі зміни цін. Щоб уникнути цього, біржі звертаються до послуг маркетмейкерів. Їхні основні завдання включають:
Для виконання цих завдань зазвичай наймають зовнішніх інституційних клієнтів, які можуть забезпечити як програмне забезпечення для автоматизованих ботів, так і власну ліквідність.
Якщо з вигодою біржі від наявності на ринках маркетмейкерів все зрозуміло – привабливість для користувачів та заповненість стакану однозначно є позитивними аспектами, то виникає питання, на чому заробляють вони самі.
Перший і основний момент – такі послуги не надаються безкоштовно. Найчастіше у таких випадках біржа ділиться значною частиною комісії від угод “живих” клієнтів із коштами маркетмейкерів. Таким чином, маркет-мейкери отримують прибуток у форматі комісії, або ж фіксованої оплати за послуги, як це обумовлено в договорі із біржею.
Другий момент – створюючи одночасно ордери на покупку та продаж (таким чином забезпечуючи спред) при виконанні обох ордерів трейдер маркетмейкер отримує прибуток у розмірі величини самого спреду. Ризики у даному аспекті можуть полягати у стратегії забезпечення спреду – у випадку різкої зміни курсу трейдер ризикує залишитись із значною кількістю купленого активу без можливості забезпечити їх продаж зворотніми заявками.
Ще один варіант отримання прибутку маркет-мейкерами є арбітражні операції. Загалом, значна частина подібних торгових ботів використовують саме арбітражний принцип при формуванні ордерів виконуючи порівняння актуального курсу із більш крупним гравцем. Для найшвидшого формування та відміни заявок при зміні курсів – маркетмейкери часто вимагають у бірж окремих умов з так званої “колокації” – можливості мати найшвидший доступ до серверів біржі і відносно цього отримувати перевагу над іншими учасниками ринку.
Окрім маркетмейкерів потрібно також згадати про ще одних учасників ринку – постачальників ліквідності, які не хочуть, тим не менш, працювати, формуючи спред. У них теж зацікавлена кожна біржа, адже саме вони своїми заявками формують глибину стакану. Загалом саме в зв’язку із цим умови за комісійною ставкою угод “мейкера” завжди значно нижчі, аніж угоди за ставкою “тейкера”.
Все, про що ми поговорили стосується виключно централізованих бірж – CEX. Децентралізовані використовують інший тип – автоматизований маркетмейкер (AMM). Його суть у тому, щоб математичному обчисленні поточної ціни на актив та залучення пулу ліквідності для виконання ордерів.
Отже, основні цілі, які повинен виконати маркетмейкер – зменшення та утримання вузького спреду, заповненість біржового стакану, а також забезпечення плавності курсу. За виконання цих задач біржі готові ділитись комісією та оплачувати роботу маркет-мейкерів, які фактично і створюють ринок комфортним для трейдерів.
Не існує єдиної стратегії, за якою працюють маркетмейкери – це можуть бути і арбітражний тип створення заявок, а також цілком із поточними задачами може справитись видозмінений під поточні вимоги DCA тип – як у торговому продукті Burvix Traders ми адаптували нашу стратегію під задачі маркет-мейкера та уже маємо активний кейс його виконання для створення ліквідності та спреду на біржі.
Також існує на ринку чимало пропозицій автоматизованих ботів для рядових користувачів, які можуть навіть незначною сумою спробувати суть роботи маркетмейкінгу та зрозуміти процес із середини.