То на кого ж показувати пальцем, коли винуватець – не людина, а рядок коду?
Хто винен, якщо AI припуститься помилки?
Коли штучний інтелект робить помилку, визначити винуватця стає справжнім квестом. У різних ситуаціях відповідальність може лягати на плечі розробників, власників технологій або навіть безпосередніх операторів AI-систем. Наприклад, якщо помилка сталася через недосконалий дизайн алгоритму, винними, швидше за все, визнають розробників. У випадках, коли власники AI знали про можливі ризики, але не вжили заходів для їх усунення або хоча б мінімізації, відповідальність переходить до них. Оператори ж можуть відповідати, якщо порушили встановлені інструкції або використали технологію неналежним чином.
Прикладом може бути випадок із чат-ботом Tay від компанії Microsoft, який у 2016 році почав поширювати расистські та образливі повідомлення, змусивши компанію терміново зупинити проєкт і принести вибачення. Інший випадок – Amazon, чий алгоритм рекрутингу виявився упередженим до жінок-кандидаток. Це спричинило серйозний репутаційний удар та дискусії щодо відповідальності компанії за рішення, які були ухвалені автоматично.
Втім, не завжди легко зрозуміти, хто саме повинен нести юридичну відповідальність за помилку AI. Часом причинно-наслідковий зв’язок між діями алгоритму та шкодою є складним для доведення. Наприклад, якщо штучний інтелект прийняв рішення на основі даних, які отримав від третіх осіб, кому тоді пред’являти претензії: розробникам, операторам, власникам чи постачальникам даних? Ці нюанси часто створюють заплутані юридичні сценарії, які поки що не мають однозначних відповідей.
Як зрозуміти, що помилка належить саме AI?
Важливе питання полягає у визначенні того, чи справді штучний інтелект є джерелом помилки, чи можливо відповідальність лежить на людях, які з ним взаємодіють. Насамперед варто зрозуміти, що AI не має здатності діяти зі “злим умислом”, проте його рішення можуть бути результатом недосконалості алгоритмів, помилок у навчальних даних або неправильного використання.
Основною складністю є визначення конкретної причини помилки. Наприклад, якщо AI неправильно поставив діагноз пацієнту, варто зрозуміти, чи була це помилка алгоритму, чи, можливо, медичного працівника, який інтерпретував результати. Для встановлення відповідальності важливо провести ретельний аудит дій як штучного інтелекту, так і людей, які керували його роботою.
Щоб довести, що саме AI спричинив шкоду, потрібні експерти, здатні проаналізувати всі технічні аспекти роботи системи, виявити збої або некоректні налаштування. Часто виникає необхідність залучення незалежних експертів, що робить процес дорогим і тривалим, але лише так можна однозначно встановити, хто саме винен у шкоді, завданій AI.
Як закон може вирішити цю проблему?
Сучасне законодавство не повністю пристосоване для регулювання ситуацій, пов’язаних із помилками штучного інтелекту. Тому виникає потреба у створенні спеціалізованого законодавства, яке б чітко визначало межі та принципи юридичної відповідальності за дії AI-систем. Нові правові норми могли б знизити невизначеність і прискорити розгляд справ, що пов’язані зі штучним інтелектом.
Важливим кроком може стати також страхування відповідальності за помилки AI. Подібна практика допомогла б компаніям та користувачам чіткіше розуміти ризики, а також забезпечила б певний фінансовий захист у випадку виникнення шкоди. Проте страхування не розв’язує проблеми повністю, адже питання визначення винуватця залишатиметься актуальним.
Ще одним перспективним напрямком є створення спеціалізованих судів або арбітражів для вирішення спорів, пов’язаних із AI та автоматизованими системами. Такі інституції могли б швидше та ефективніше розглядати складні технічні справи, залучаючи до процесу експертів із галузі технологій та права.
Для завершення
Штучний інтелект вже давно став частиною нашого повсякденного життя, але закон поки не готовий повністю регулювати ситуації, коли AI припускається помилок. Сьогодні відповідальність за помилки алгоритмів можуть нести розробники, власники або оператори цих технологій. Однак чітких правил немає, і це часто ускладнює ситуацію.
Тому важливо створити спеціальні закони, які б чітко визначали, хто і коли відповідає за помилки AI. Корисним кроком може стати також страхування ризиків від помилок штучного інтелекту або створення спеціалізованих судів, які допоможуть швидше вирішувати такі питання.
Але наразі що єдине зрозуміло точно: за помилками машин завжди стоять люди, і саме вони повинні нести відповідальність.
Контактна інформація
Якщо ви хочете стати нашим клієнтом або партнером ви можете зв’язатися з нами через електронну пошту: support@manimama.eu.
Чи надіслати повідомлення в Telegram: @ManimamaBot.
Запрошуємо на наш сайт: https://manimama.eu/.
Також доєднуйтесь до нашого Telegram-каналу: Manimama Legal Channel.
Manimama Law Firm надає можливість компаніям, що працюють як провайдери віртуальних гаманців та бірж, вийти на ринки на законних підставах. Ми готові запропонувати відповідну підтримку в отриманні ліцензії з меншими установчими та операційними витратами. Ми пропонуємо запуск KYC/AML, підтримку в оцінці ризиків, юридичні послуги, юридичні висновки, консультації щодо загальних положень про захист даних, контракти та всі необхідні юридичні та бізнес-інструменти для початку діяльності провайдера послуг з обміну віртуальних активів.
Зміст цієї статті має на меті надати загальне уявлення про предмет, а не розглядатися як юридична консультація.
